Чому Німеччина вважається однією з найбільш привабливих країн для емігрантів?

Багатьом з нас вже набридло життя від зарплати до зарплати. Ми – громадяни держави з нестабільною економікою, де всі сфери життя, починаючи від освіти, медицини, закінчуючи політикою, потребують реформації.

Ми стоїмо перед виборами президента.

Знаєте, є відчуття, що виборчі кампанії в їхньому форматі агітацій вже вижили себе. Тошнить…

Час професійно підходити до вибору свого кандидата.

Багато німців не пам’ятають імен своїх президента чи канцлера, але це вважається лише перевагою. Тому що даний факт говорить про задоволення пересічного німця умовами його життя.

Перед виборами змагаються не персоналії, а програми, за якими закріплюються фахові люди.

Тоді відповідальність лягає на плечі всієї команди.

А де наш командний дух?

Один у полі не воїн. Хіба потрібні ще аргументи?

Я – представник громадянського суспільства, яке несе відповідальність за свій вибір. Але, правду кажучи, вибору я не маю.

Переконана, державою має керувати менеджер, який має фахову команду в кожній галузі. Досить вже так званих “друзів”, “патріотів”, “в’язнів” (тут не хочу образити нікого, хто самовіддано працює на благо країни).

Чи погоджуєтеся Ви зі мною у тому, що обіцянки, які не підкріплені розрахунками, аналізом і порівнянням систем в галузях освіти, науки, культури, медицини тощо, не можуть бути реалізованими. Гасла, лозунги, заклики, проплачені реклами – це методи агітації демагогів, а не прагматиків.

Реальні дії, які вже зроблені, кроки, які прораховані, звісно з ризиком, короткострокові та довгострокові програми, команда, яка відповідатиме за певні сфери життя – ось чого потребує виборець сьогодні.

Гляньте, як Міністерство освіти Німеччини дбає про свого громадянина. Ще з дитячого садочка робиться акцент на пошук його талантів, нахилів.

Зі школи пам’ятаю поняття “сродної праці” Григорія Сковороди. Це праця за покликанням. Вже тоді мої батьки допомагали мені розкрити свої нахили і розвинути їх.

Всім відома істина – щаслива людина це реалізована людина. Щаслива людина, щаслива сім’я – щаслива країна.

А як ця проблема вирішується в Україні і в Німеччині? Порівняємо?

В Україні є обов’язковим ЗНО. Більшість абітурієнтів здобувають вищу освіту і працюють з дипломами як покоївки, прибиральниці, продавці…

Тут вже навіть не смішно.

А в той час в Німеччині.

Тут держава ставить людину в центр уваги, її щастя, добробут. Менше 50% німців бажають здати Abitur (еквівалент ЗНО), тому що всі професії є корисні і водночас можуть приносити дохід.

Ось в чому секрет успіху німецької нації: ніхто не гониться за “модними професіями”, а обирає справу до душі. Розкрити свої таланти, вміти презентувати свої сильні сторони – цього вчать у школі. Міністерство освіти розробило навчальні відео з метою візуалізації робочого дня людини певної професії, перспектив її розвитку, заробітної плати тощо.

Дивіться і вчіться!


Ich mach’ es!
https://www.youtube.com/playlist?list=PLuO98iMLFDGwMNbG8zexqebozAQRlsTOp

Залишити відповідь